Поезія Шевченка — вічна. Досі ніхто не зумів так глибоко проникнути в душу українського народу й оспівати рани. Його слово надихає на боротьбу. Тарас Шевченко — це вічний вогонь, що ніколи не згасне в серцях народу!

Смійся, лютий враже!

Та не дуже, бо все гине —

Слава не поляже;

Не поляже, а розкаже,

Що діялось в світі,

Чия правда, чия кривда

І чиї ми діти.

Наша дума, наша пісня

Не вмре, не загине…

От де, люде, наша слава,

Слава України!